Скажи, чому я так страждаю?
Чому ночами я не сплю?
Чому я інших не кохаю,
а лиш тобою я живу?
Може не так я полюбила
ті очі сині, брови, уста?
Я ж полюбила, як уміла,
я ж полюбила, як могла.
Від щастя, радості літала,
неначе птах в височині.
Найкраще, що змогла - дістала б
й усе б віддала я тобі.
Я ніжність всю тобі віддала
і почуття всі неземні.
Але тобі чомусь це мало
і не потрібна я тобі.
Не буду бігати я за тобою
й просити я не буду теж.
Мов з лялькою, ти граєшся зі мною,
та сам до ніг моїх впадеш.
Я більш нікого так любити
в житті не буду, як тебе.
Себе не буду я дурити,
кохання в серці не помре.
Може Амури зможуть щось зробити,
щоби зустрілися ще ми.
Можливо в нас ще буде своє літо,
може ще будем разом ми...
21.09.2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135938
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.07.2009
автор: Olchik