... Стою на березі ріки...
Вже сонце впало в очерет,
Вода торкнулася руки...
І чую кречета тривожний лет...
На небі фарби, як в раю,..
Шепоче щось вода щораз.
А я завмер... і ледь стою.
І відчуття... Спинився час...
... І я бреду отут лугами,
Малий - ледь видно із трави.
Іду, чіпляючись ногами,..
За спогади далекої пори.
Як дорогі для нас ці кроки,
Ці перші кроки по землі...
Летять літа, минають роки,
А спогади не піддаються тлі.
Оце напевне наша суть -
Ці перші кроки по траві...
Вони ніколи не помруть,
Вони, як рай в душі живі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136152
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2009
автор: Д З В О Н А Р