"Глобалізація - засилля корпурацій, грошей,
товарів та пропозицій. Товарів дуже часто
непотрібних, або й шкідливих. Все заради грошей!..
В бізнесі свій жорстокий закон. Гроші вимагають
грошей!!! Яке місце в цьому світі Людини,
з її тисячолітніми надбаннями національних
культур, самобутності та неповторності?
Чи не перетвориться вона на одіту та вгодовану
тварину в клітці всемогучих корпорацій,
які визначать її світогляд, уподобання та сенс життя,
під кутом отримання все більших і більших
прибутків для себе. От тільки питання - навіщо
всі ці прибутки, якщо вони отримані такою ціною?!."
"Чого ви чванетеся, ви!
Сини сердечної Вкраїни,
Що добре ходите в ярмі,
Ще луччше, як батьки ходили."
І МЕРТВИМ І НЕ НАРОДЖЕНИМ
Т. Г. Шевченко
Україно, бідна моя Україно,
Україно - нещасная мати...
Народ нині упав на коліна
І я не в силі навіть ридати.
Де сила і слава наших дідів?..
Вони серце і душу за волю віддали.
Де звитяжність та праця наших батьків?
Вони всі здобутки берегти наказали.
А ви все сьогодні спокійно віддали
За шматочок чужої, липкої жуйки.
І за це вам так "щедро" надали...
Індифікаційний номер від "вуйка".
Тепер все одно які в тебе задатки,
Чи живий ти сьогодні, чи вчора помер.
Головне, щоб справно платив ти податки.
Це саме головне для "дядька" тепер...
Він і внука відмітить, як наступить річниця.
Саме важливе для нього, щоб був гаманець.
Все інше для нього маленька дрібниця -
Сьогодні живий ти,.. чи тобі вже кінець...
Отак, мабуть вчора, якийсь собі "іудей",
Там де Швейцарія, чи другий "Грінвальд",
Рішив пронумерувати на планеті людей,
Хай буде для них вже новий Бухенвальд...
Це в нього мета, чи може така його мрія,
Отак в рабство загнати тепер увесь світ...
А ти помолись - може буде надія
Потомкам послати хоч останній привіт...
А іменем твоїм назвуть якусь там подію,
Або ж які-небудь змагання,.. хай їм грець.
А ти мав на це, мабуть, іншу надію?..
Ну, ідола поставлять в твою честь, накінець!
Ну, а як же діти, а як же онуки,
Раніш на них ти так задивлявся...
(Як же до цього змогли ми дійти),
З нездійсненою мрією ти так і остався,
А вони розійшлися в чужії світи...
А як же мати,.. а як же Вкраїна,..
А як же Шевченкове - "Єднайтесь брати..."
О, Боже мій милий, мабуть я старію,
Це все пропадає... Мене ти прости...
........................................................
... Тому надії зерно... я так старано сію,
Та чи зможе в потомках воно прорости?..
2000 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136314
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.07.2009
автор: Д З В О Н А Р