Все змінюється...
Ластовиння - на
стрижовиння...
А багаття - на
баговиння...
А квасоляні пальці,
та й
сп`ялися хвацько
на п`яльця,
зморшкуватого штахетиння...
А гарбузик-дереза - й собі
задерся,
"чавить либу"-
аж з дідусевої колиби!
... В зопрілій лататій копанці
колись було повно риби...
... Та хай би вже краще, та й
хащі резед,
чи будяччя голівок,
аніж різнобарвно-блискучих,
узбіччя клянучих,
морозивних
плівок... Хоча...
І того вистача...
... Пересохло кісся,
у косарці
бензин перекис...
Тьопа, мов порося,
десь в груднині -
то сум її стис...
І вгризаються думи у тім`я,
мов дубові кліщі - кляте сім`я...
І зайти в каламутну калюжу,
йменовану ставом - та ж я
не боявся колись!
І п`явки залишали на литках
кривавії тавра...
Літню ніч залюбки міг сопіти
в отаві...
Зась джерельний той хлюпіт
почути в сичанні
досвітньої кави...
Все змінюється...
...Все...
5.07.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136326
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.07.2009
автор: Микола Шевченко