Прокрадаючись по слідах,
Прогинаючись
Під повсякденний побут,
Я наздоганяю твою
Невгамовну прудку натуру.
Тікаєш по зірковому асфальту
Від мене,
Не лишаючи і краплі натхнення.
Зраджуєш мене з Музою,
Але роги ростуть
Чомусь у тебе.
Що, знов тобі на мене
Начхати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136638
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.07.2009
автор: Шабо