Духовністю нехтували - душу
фехтували...
Вивернулись та стріпнулись - духовними
стали.
Потім - знову за рапіри, пірнули
в облуду,
нашпигали для кострища
страшенного суду.
Проповідує смирення, кару
пророкує,
мов оте пісне варення, що
цукру бракує.
На меті - лишень нажива, душу
наживити.
На живця її піймати, потім
ще ловити...
Нісенітниці белькоче,
танцює-стрибає.
Дай обітницю, охочий до
такого "раю".
Дай майно своє і душу поклади
сюди ти.
А собі зостав безвихідь, жахливі
кредити...
... Хай пробачить мене "Колгейт" - як почую "тотал",
то здригаюсь...
"Шановний(на)! Маю до вас приємну новину. Тільки сьогодні, тільки зараз..."
08.07.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136670
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.07.2009
автор: Микола Шевченко