"Обмий мене з́овсім з мого беззаконня, й
очисти мене від мого гріха... Очисти ісопом
мене,- і буду я чистий, обмий Ти мене - і я
стану біліший від снігу... Серце чисте ство-
ри мені, Боже, і тривалого духа в моєму ну-
трі віднови."
Псалом 51:4,9,12.
Іде гроза; бухикає гром́ами;
Шнурує небо ср́іблом блискав́иць;
Шматує с́итець в́ербових спідниць
І прагне землю вимити дощами.
Якб́и я міг вологими очима
Благати у дощ́у: "Мене очисть!"
Щоб став, як при народженні колись,
Він вирвав би пороки незлічимі.
Аж ні! Не цими водами омиті
Бувають душі. Інше джерел́о,
Що із хреста Голгофського текло,
Відносить гріх і помисли неситі.
Нев́идимі потоки благодатні.
Та, як дитя, довірившись Отцю,
Волію душу вичистити всю
Дощем, що онов́ити її здатний.
8 липня 2009 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136755
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.07.2009
автор: Ігор Рубцов