Забудь усе що знав,
Забудь своє ім"я,
і йди до краю, дна.
там стежка є твоя.
У прірву туди йди,
тікай від свого "я",
забудь усе, що знав.
(У тому біль твоя!)
Тікай від самоти,
тікай на край землі,
(хто сильний ,той біжить,
лишаються ж слабкі!)
Забудь! Про що це я?..
Ти ж впав, а я стою.
Пробач та пам"ятай:
Рятуй душу свою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137385
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.07.2009
автор: Ентелехія