. "Плачте діти козацькії
Така ваша доля ..."
ТАРАСОВА НІЧ
Т. Шевченко
Ідуть по сходах вперто батраки.
Сьогодні в них життя немиле.
Скупа сльоза упала з-під руки,
А витерти... немає сили.
І сором очі вже не їсть,
Бо в найми йдуть сліпі неначе.
Для них тут буде вічний "піст".
Терпи, терпи - не плач козаче!
І йдуть чужі, в чужих країнах.
Ідуть нещасні і душею голі...
Потіють в першій, другій, третій змінах.
Мабуть не козаки, мабуть - "моголи".
Бо продають свою нещасну неньку.
Одні від голоду та злиднів безконечних,
На пам'ять взявши землі лиш жменьку,
Л'ють піт через правителів своїх безпечних.
Другий добро везе в вагонах,
Життя країни поставивши на кон...
Йому зійде. В нього піджак в пагонах
І за плечима грізно встав закон...
А цей, найвищий, править ці ж закони, -
Називаючи їх "правилами гри."
Прилюдно очі зводить на ікони -
"Терпи народе! Усе це до пори...
... А завтра будуть гори золоті
І всі вони призначені для вас..."
Чому ж терпіти мають бідні і прості -
Біду та горе... пити ніби квас?
Чому ж ви, купаючись у молоці,
Не ділите з народом цю же участь...
... Застиг кийок в вгодованій руці, -
Ці, в картузі, порядку вас научать...
Терпи козаче,
Тобі ще повезло...
Он, Україна гірко плаче,
Бо в неї, як на зло,
Один лишився путь...
Вона кульгаючи іде неначе
І жити по-другому не дають.
Вона і виїхать не може нікуди,
Кинувши дітей своїх напризволяще,
Стоїть на місці, чекаючи біди,..
І, плачучи, надіється на краще...
2000 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2009
автор: Д З В О Н А Р