Між двох вогнів так важко зберегти німу холодність.
Так хочеться кричать, а ти мовчиш.
Ти відчуваєш час, миттєву неповторність,
Та інших відчувать це все ти не навчиш.
Тобі так хочеться крізь землю провалитись,
Щоб тільки не залишитись чужим для них обох.
Та бій іде, і він не може зупинитись,
Як ти не можеш примирить цих двох.
Ти відчуваєш себе в ролі секунданта,
Причому секунданта двох сторін.
Сьогоднішня дуель війни інфанта.
Бій виграно, і ти вже чуєш дзвін.
Той дзвін, що розриває тебе навпіл,
Що змушує зробить вибір важкий.
Ти мусиш вибрать одного із дуелянтів,
Того, хто все ж залишився живий.
Проте, для тебе вибір неможливий.
І ти стаєш глухим уже до всіх.
Бо цей маленький бій просто жахливий,
На жаль, уникнути його ніхто не зміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137683
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2009
автор: Natalie