Сільські хлопці на вулиці в шпигунів гуляли.
Буть шпіоном у цей вечір Василю припало.
Заховатись він міг добре,полюбляв приколи,
Батьків не раз викликав директор до школи.
Вечоріло...Сонце в небі за обрій сідало,
Василеві повезло - заховався вдало.
Придумати це могла не кожна дитина -
Заховатись в погрибець баби Василини.
Баба ж наніч погрібець завжди замикала,
Що сховався в нім Василь,звичайно,не знала.
Обшукали хлопці скрізь,та було даремно,
Так шпіона й не знайшли,бо було вже темно.
І на другий день шукали і були не раді,
Зате Василь був спокійний,сидів у засаді.
Пристроївся він зручненько і не гаяв часу,
Потихеньку споживав бабині запаси.
Морква,яблука,капуста - все було з'їдобне,
Апетиту придавало вино саморобне.
Через три дні все село підняли на ноги,
У міліції просить прийшлось допомоги.
Лиш собака слід знайшла,погрібець відкрили,
Так шпіона віднайшли в баби Василини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138001
Рубрика: Гумореска
дата надходження 19.07.2009
автор: Віктор Кущина