Долоні неба обіймають Землю,
Вкладають спати, наче у перину
З пухких хмаринок, і комет, й зірок.
А ти ідеш, мов доганяючи себе,
Серед колосся, квітів і полину,
Думками йдеш, а ноги - ані крок.
Хто знає, чи існує десь край світу?
Земля ж бо колесом у Всесвіті смиренно
Біжить по струнах Сонця променин,
Й душі серцебиттям вона зігріта
В безодні простору так незбагненно,
Де править всім Отець, і Дух, і Син.
22.07.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.07.2009
автор: Оксана П.