СХАМЕНІТЬСЯ ЛЮДИ!

Господи  !  Благаю  тебе!  –  змилуйся!
                                                               Вразуми  всіх  можновладців  і  правителів!
                                                               І  не  дай  їм  Боже!  З  глузду  зовсім  схибиться…
                                                               Бо  з  людей-  перетворилися  в  ГНОБИТЕЛІВ!…  

                         Скільки  ж  можна  НАМ  терпіти  ці  знущання  всі?
                         І  над  нами,  і  над  дітьми,  і  над  прадідами?...
                         ВИ,      йдучи  до  ВЛАДИ  –обіцяли  всім
                         Бути  за  НАРОД!  Та  бути  ПРАВЕДНИМИ!

                                                                 Рік  вже  дев’ятнадцятий  минає….
                                                                 За  народ  всі  -страсть!  «переживають»
                                                                 Ну  невже  в  ВАС  сорому  немає  ?!
                                                               …Бачити    як  ЛЮДИ    в  и  м  и  р  а  ю  т  ь…!

                     Бачити,  як  стогне    вся  країна!
                     Як  бідніють  сімї,    та  родини…
                     Як  ми  просим  милість  на  колінах
                     Як  несеться    в  прірву!  Україна!...

                                                               Як  повздовж  доріг  сухі  Тополі,
                                                               Як  лани  стоять  широкополі-
                                                               Поросли  буряном,  та  осотом,
                                                               Дочекавшись  кинутої    долі…

                   Розвалились  в  селах  старі  хати,
                   Та  й  стоять  в  руїнах-як  примари…
                   Скільки  ще  ВИ  будете  БРЕХАТИ?
                   Про    майбутнє…Та  про  сині    хмари…?

                                                               Розвели  ви  ХАОС,  мов  на  віки…
                                                               В  смітниках  -  збіднілі  хліб  шукають…
                                                               У  містах  бабусі,  та  каліки-
                                                             …милість  просять…руки  простягають...

                     Бо  на  «пенсію»  та  «мінімум  зарплату»-
                     Неможливо      людям    цим    прожити…
                     Вистачає  лиш  -  на  ліки  ,та  «квартплату»,
                     А  від  дійсності    -  бажання    «вовком  вити»

                                                               Та    хіба  ж  це  личить  УКРАЇНЦЮ!?
                                                               Ставши  з    бідного  –заможним,  та  богатим
                                                               Так  знущатись  з  людом  –поодинці…
                                                               Так  з  презирством  гнобить    свого  брата…?

                     Люди  всі  ,-неначе  подуріли!...
                     Як  вовки!  У  зграях  виживать…
                     Їм    нема  работи    в  Україні…
                     Їдуть  світ  за  очі,  та  й  шукають…

                                                                 Де  ж  та  демократія    вся  ВАША?
                                                                 Де  ДОСТАТОК  кожного,  й  КУЛЬТУРА?
                                                                 В  пиві  !  -гине  зараз  МОЛОДЬ  наша  !
                                                                 А  старим  …вже  впору  йти  з  Бандурою…

                     Щоб  осліпнути,  й  «життя»  цього-  не  бачити!
                     Не    чекати        старості…  та  бідності…
                     Не  ходить  по  вулицям  й  жебрачити…
                     Не  знущатись  зі  своєї  гідності!  

                                                                 Щоб    осліпнути  й  співати  ВСІМ,  взиваючи-
                                                                 Всіх  людей!-  Щоб  ситі    СХАМЕНУЛИСЯ!
                                                                 Щоб    від  грошей  -людянність  втрачаючи,
                                                                 До    БРАТІВ  !  Обличчям    повернулися  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138852
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.07.2009
автор: Валерий Правдин