Amicus verus

Холодний  подих  за  вікном,
нема  того,  що  окриляє,
Лиш  біль  у  келиху  з  вином,
і  все  чогось  душа  чекає.

І  в  тій  душі  живуть  вітри,
повсюди  ж  спека  набридає,
І  як  ти  міг  таке  знайти?
Та  є  душа,  яка  шукає...

І  ти  читав  ті  всі  думки,
а  нині  відстань  розділяє
Того,  Хто  прагнув  утекти,
й  того,  Хто  кращого  чекає.

Холодний  подих  не  за  склом,
він  тут  -  в  середині  -  в  глибинах.
Побачити  б  цю  мрію  знов!
А  поки  я  черпаю  сили

З  потоку  пристрасних  думок,
де  я  відчула  твої  крила...
Такі  м"якенькі,  наче  шовк,
твоя  ж  душа  -  така  невинна!

І  знову  ніч,  і  знову  спів,
совиний  хор-  такі  страждання.
Душа  в  полоні  голосів,
і  весь  той  крик  -  тобі  зізнання.

Безодня  спить  в  твоїх  думках,
і  не  в  вині  черпєш  сили,
бо  мрія  вже  в  твоїх  руках,
а  поряд  тут  лежать  ті  крила...

Це  всі  слова,  ну  от  і  все.
Я  сподіваюсь,  ти  відчуєш.
Нехай  же  вітер  донесе
іх  всі  туди  ,де  ти  ночуєш!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139016
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.07.2009
автор: Ентелехія