...Сердечний Сімеїз стрічав спустошені серця своїм строкатим смаковитим сонцем. Стрімкими схилами сутулих скель сумлінно сковував страхи, самонавіянні скорботним смутком самовтіхи. Сукном сирих солоних схвилювань, суміжних суходолу, стирав сліди сонмищ страждань, стократно сиплячи слабким снаги, спроможності, свободи...
29/07/2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139270
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.07.2009
автор: Ростислав Свароженко