* * *
Синя прорість світанку
На замковій вежі
Крізь долання себе-
Проживання-життя
Проростанням у вогнику
Світла пожежі,
Прогортанням крізь значимі ледве слова.
Вмить забути про одяг із дерну та листя
Не торкатись – оденками втрачених снів
Прокотитись світами
У тіняве місто,
Недоторкане місто забутих богів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139383
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.07.2009
автор: Strannic