"Чернь" означає сіра маса без минулого і майбутнього!!!
"Хто ми : народ чи чернь?" - це питання перед собою поставив український поет-мігрант Улас Самчук.
Він виразив увесь свій біль у статті "Нарід чи чернь"....
ось уривки зі статті:
"....При першому погляді на дійсність це питання не дає нам покою. Воно врізається в
нашу свідомість, воно переслідує нас вдома, на вулиці, в установі, на базарі, у
трамваї... На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним
по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?..."
".....І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія —
перманентне намагання когось зробити з нас не те, чим призначила нас природа.
Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до
нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі,—російська
чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми — не ми, а щось
інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді ніде інде, лише у наших
містах, наших селах, наших школах, наших родинах, нам залазили в саму душу,
плювали там на все, що є для нас святого, не давали змоги боронитися...."
".....Це — боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас в очах свідомих
чужинців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої активності й енергії. Це
явище — перше і основне зло, яке треба вирвати з коренем! Тому — не все одно,
хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими
іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас
Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у
школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все
одно... А коли — все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це
значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна
юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь..."
То хтоми : народ чи чернь?
я дуже сподіваюся, що ми є народ.......
і ким нам бути ....залежить тільки від нас......
Я дуже сподіваюся, що всі прислухаються до слів Уласа Самчука і повернуться до щирого українсько слова
О, мої земляки, якби ж ви знали як крається моє серце, коли я чую російські слова з уст українців...... і як радіє моя душа щирому "дякую", а не сухому "спасіба".....
то ж благаю усіх українців: " Повернітьсся до рідної мови, до рідної культури.... Чи вам може не жаль Василя Стуса,який борючись за Україну проти більшовизму....хіба вам не жаль Тараса Шевченка, якиого вбив проклятий російський царизм.... чи не жаль вам мільйонів
загиблих і вбитих наших земляків......"
І чи не соромно вам було б тепер поглянути в очі нашим борцям за свободу і мову....
Я дуже сподіваюся, що ви почуєте мої слова......
То ж подумайте хто ви : " НАРОД чи Чернь"......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139442
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.07.2009
автор: ILOVEua