Великий мій роде козацький,
Що бився на смерть за свободу! -
Як сталось, що устрій жебрацький
Диктує нам моду?
Чи, може, даремно Славута
Носив байдаки в синє море,
Що воля так міцно закута
В байдужість покори?
Чи руки тендітними стали,
Що щаблю не можуть тримати?
Ой, - рано коней розгнуздали
Й лягли спочивати!
Глянь, - крутиться поруч «кістлява»,
Щоб косу встромити у спину.
I служба у неі державна,
I праця - сумлінна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139448
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.07.2009
автор: Андрій Бабич