Забутий візантійський берег,
зимовий вечір. Тиша. Штиль.
Будинок снів і герб на дверях,
тінь звершень, павутиння слів.
І там, у фотелі, край столу,
де влади німб, крізь сивий пил
ще чути стомлену розмову
й прощальний шелест білих крил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139635
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.08.2009
автор: Strannic