Була… Вже нема…
Розтала зима…
Струмком у канаву стiкає.
Вже чую весну.
Менi – не до сну,
Бо Киця на щось натякає:
П – в:
«Мяу-мяв»…
Я ледве з канапи не впав.
Не спиться менi, не лежиться,
Дратує мене моя Киця.
«Мяу-мяв»…
Я лапу на «пультi» тримав…
Та тiльки-но, сонце пригрiло, -
Менi закортiло,
Ще й – як закортiло!!!
Послухати спiв
Дурних Горобцiв, -
Якими поснiдати маю.
Та, треба вже йти
(На те ми й Коти)
До тої, що краще спiває!
П – в.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139690
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 01.08.2009
автор: Андрій Бабич