* * *
Піраміди осяяних сонцем каштанів
і хеопсівський профіль зненацька в юрбі.
Між тобою і вічністю, мною й пісками
простелилися довгі поля забуттів.
Я не прошу повернення – надто ще рано,
поки камінь останній тримає ім’я,
між тобою і вічністю, мною й пісками
безборонна, безмежна, смішна нічия.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139828
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.08.2009
автор: Strannic