До рідного міста…

До  рідного  міста  лечу,  мов  на  крилах!
До  юності  міста.  У  мрій  зорепад.
Там  низько  вклонюся  землі,  що  зростила,
Духмяних  акацій  вдихну  аромат.

Дніпра  прохолода  і  зорі  високі
Розвіють  тривогу,  остудять  чоло.
У  дружньому  колі  розтане  неспокій,-
Немов  би  ніколи  його  й  не  було.

До  рідного  міста  лечу,  поспішаю.
Крізь  роси  ранкові,  де  сонце  встає.
До  рідного  міста,  до  рідного  краю,
Неначе  в  далеке  дитинство  своє.

До  рідного  міста  лечу  мов  на  крилах!
Де  хвиля  дніпрова  гойдає  вогні.
Там  низько  вклонюся  землі,  що  зростила
Тих  відданих  друзів,  що  вірять  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140090
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.08.2009
автор: Андрій Бабич