Чатує осінь, загляда в вікно,
А у душі іще весна на думці.
Чому це так питаю я давно,
Що тіло і душа в житті не вкупці?
Чому душа і плаче, і болить,
А тілові здавалося б нічого.
А ось як тіло трохи прищемить,
Душа одразу кличе на підмогу.
Ось так в коханні: хтось один горить,
А другий гріється теплом багаття.
Та тільки згасне – в першого димить,
А в іншого́ - нічого, крім прокляття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140152
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2009
автор: Neteka