№ 31

Віднині  сльози  мої
Будуть  сухими  як  сіль
А  книги  сам  ти  втопи
Так  як  втопила  свій  біль

Раз...і  відродишся  з  попелу
Так  чи  інакше  знайду
Погляд  твій  кріз  людей
Подумку  твою  зловлю

Голос  твій  я  почую
Дотиком  теплим  зігрієш
Мов  тінь  за  тобою  піду
Бо  знову  у  мене  не  віриш

Слідами  захоплююсь  я
твоїми.А  інший  -  не  випуска
Із  серця  свого  ,там  де  гріє
Звідкіль  тепер  біль  витіка

Надіну  панаму  по  шию
І  власний  мій  зміст  вже  помер
Життя  вже  награлось  зі  мною
Тобі  підчиняюсь  тепер

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140253
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2009
автор: AbesiA