Колись, усамітнившись,
розчепіримо пера-долоньки,
та горішніми поглядами
дозволимо літакам спростовувати
простирадла простору.
А на душі - просторо!
І - просто. Лишень, аби
та простота не спротивилась,
бо перетвориться на прощу...
Прости простота - мудрували...
06.08.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140412
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.08.2009
автор: Микола Шевченко