Закричу тихим шепотом,
Заболю ясним, сонячним летом.
Закурличу диким лебедем,
Запечатаю душу поетом.
Засміюсь ледь терпким дощем
Затремчу як билинка в полі.
Заспокою у серці щем,
Заспіваю сонет для долі.
Заридаю холодним падінням зір,
Залечу в небо ластівкою...А потім,
Забоюсь наче загнаний в пастку звір
Зашепочу:"усе...зупиніться...годі!".
Зайцем сонячним впаду в глибінь зіниць.
Замалюю у серці відлуння ночі.
Зауважу востаннє, що люди ниці,
Закривши, повільно зоринки-очі.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140710
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.08.2009
автор: ІлюзіЯ