(або моя друга половинка помаранчі)
Я вже не та, і муза вже не та,
Неначе все змінилось,
Я полем йду, й руками самота
До мене притулилась,
Де віднайти окутаний туманами
Жовтенький колосок?
Пливучи стиглими рясними ланами,
Сховаю жаль в пісок.
Ось золотистий і, мабуть, смачний,
Аж сяє зернами
Підходжу ближче...ні, на жаль, не мій...
Мені не треба з перлами
Ось ще один, достиглий, соковитий,
Та не лежить душа
А ось простенький, сяйвом місяця залитий,
Проста та істинна краса!
Зірву! В родючу землю посаджу
Хай соком наливається
Нізащо в світі я нікому не скажу,
Де зараз він ховається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140725
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.08.2009
автор: Зеленчук Галина