Т оркнися зіницями моїх вій,
А дотиком скупайся в шовку тіла.
К оли ти рятував мене від змій-
П ровин-я так цього хотіла.
О бійми розстелив,мов килими.
Т оді незнаними здавались твої руки-
Р обили так, і не таїли муки,
І не ховали щирість почуттів.
Б ентежність приховала я за щастям-
Е нергію поглинув мою всю!
Н е хочу!Я не сплю!Не поясню...
М ені здавалось досить все реальним-
Е нтузіазмом сповнені сни.
Н іколи це не буде тривіальним.
І я ніколи не зречуся той краси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140771
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.08.2009
автор: Сльоза