Відлунали в тиші кроки:
«Прощавай…» - в останній раз…
Так підступно і жорстоко
Доля розлучила нас.
Сумно річка шепотіла
Про розведені мости…
Ми кохання не зуміли
Зберегти.
П - в:
Чом любов – не ріка глибока,
Щоб здолати іі у човні?
Так без тебе одиноко…
Одиноко мені.
Я забуду твої очі,
Коси твої запашні…
Все тебе – забути хочу,
Та даремно линуть дні.
Бо нема ні зілля - рути,
Ні цілющої води, -
Щоб любов мою забути
Назавжди.
П - в.
Чом любов – не ріка глибока,
Щоб здолати іі у човні?
Так без тебе одиноко…
Одиноко мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140943
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 10.08.2009
автор: Андрій Бабич