Ніч...
Та місяць за вікном.
В саду регочеться сова.
І твої губи, що горять
Вином...
І ще слова,
Гарячі та бентежні,..
Тривожать, як вино уяву...
(Та будьте в думах обережні
І не тривожте душу мляву.
Нехай вона поспить
І совість не тривожить.
Кохання - спалах,
Одна лиш мить,
А совість довго
Серце гложе...)
Кохана ніжно гладить руку
І шепче вогняні слова, -
Про страсть, бажання, муку...
А совість, бабка ця стара, -
Про час, борги і про розлуку.
Рутинні в неї всі слова...
... А серце хоче пісні, ласки.
Йому піднось кохання рай.
Воно з натхненням хоче казки...
.................................................
... Ніхто без серця жить не може,
Але й про душу пам'ятай!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141178
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.08.2009
автор: Володимир Кухарчук