Любов - не іграшка,
То крила!
Вона думками десь у вись
На світлих почуттях злетіла
І крила радісно злились
В єдинім відчутті блаження,
Що робить чистим нашу суть!
То, іноді, політ прощення,
Крок мужності, здолавши лють,
Що в нас сховалась і невпинно
Нам заважає у цю мить...
А думки линуть так нестримно
У світ чарівний,
Хочу жить
І вільно так тебе кохати,
Розкрити душу, серця дзвін,
Щоб разом ми могли літати!
Лишень таким можливий він -
Політ-життя, політ-знамення,
Самовіддачі, чистоти
І поетичного натхнення...
Бо крила в ньому -
Я і ти!
Любов - не чари,
То стремління!
Вона не може бути вниз,
До божевільного тремтіння
Тільки у гору й землю гриз
В єдинім почутті кохання,
Що робить вічним нашу суть!
То, іноді, політ страждання,
Крок мужності, здолавши лють,
Що не дає порозумітись,
І відкидає нас назад...
А серце з серцем хоче злитись
В єдиний
Життєдайний лад,
Й спокусу радості пізнати,
Твій дотик рук, чарівний спів,
Щоб про незгоди забувати!
Лишень таким, без зайвих слів,
Політ-злиття, політ-кохання,
Де вірність більша за життя,
І поетичного надбання...
Бо крила в ньому -
Ти і я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2009
автор: Serg