Нічого більше не треба,
Є все. І відчуття бездонного неба.
Піти.
Піти туди, де немає світла,
Сидіти там, де немає сил,
І чути шепіт старого вітру
до сірих гір десь із висоти.
Відсутній дотик, тепло і холод,
Лише повітря між темноти.
Все є.
Тільки щось викликає спротив.
Піти.
Від себе?
Та просто йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141515
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.08.2009
автор: Lenchikk_n