Рушаючи у нелегку дорогу,
І в радості, і у лихі часи
за милістю звертайся не до Бога,
Благословення в матері проси.
Коли на сам залишишся з бідою,
І зрадять всі, і вже не сила жить,
Лиш серце матері залишиться з тобою,
Підтримає, зігріє, захистить.
Прислухайся, почуй, поглянь довкола:
Воно в перестуку натруджених коліс,
А літнім ранком падає додолу
Росою чистих материнських сліз.
Воно пройде незримою ходою
Усі стежини, тисячі доріг.
Де ти ідеш, воно завжди з тобою
Як головний і вічний оберіг.
Його любов не зміряти роками,
Не оплатить печалей і тривог,
Та знаю я, що рідне слово Мама
Таке ж святе, неначе слово Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141756
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.08.2009
автор: пан Ніхто