Завмерла мить,
заснули очі,
все покірно вклоняється ночі.
Чорний морок дзвенить в далині
і палають всі дні у вогні.
У полоні в'ється печаль.
темні сили беззвучно кричать.
А світанок тримають кайдани.
Оживають столітні майдани.
Не змовчить усе, що мовчало,
ніби звуків в природі замало.
Стрімка ніч все рве на коні.
Оживають вже мертві вогні.
Світ у темінь правічну закрито,
тамємницями щастя сповито.
Лише зорі добро сповіщають,
тохо плачуть але не літають.
Чорний ворон крилом все накрив
і до ранку світло закрив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141902
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.08.2009
автор: Сонячний Янгол