Отак вриваються в спокійний сон
Видіння й вогнянні слова рікою...
Ці чудеса ідуть з дверей, з вікон.
І перестаю я бути вже собою...
Ідуть незвіданні думки, слова
І я вже весь у їхньому полоні...
Вони, як карти долі і буття,
Пливуть крізь сон в мої долоні.
А я стою у витоків, як перст один
І перед мною Вічності Дорога...
Які слова, який величний їхній плин -
Та ці слова напевне йдуть від Бога...
Розумом людським це важко осягнути,
Цей скритий смисл та дивовижний лад.
І хочеться прозріння та ще найдовше чути
Величну музику словесних серенад...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141935
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.08.2009
автор: Володимир Кухарчук