Нам кинули місяць упо́вні: орел, а чи решка..
А він покотився за хмари і на́взнак не падає,
Висить собі в небі велика циганська сережка,
Пророцтвом своїм не лякає нікого й не радує.
Лягають сузір’я на темну нічну скатертину,
Беззвучно шепочуть згори, що пророцтва збуваються,
І кожному душу колишуть, неначе дитину,
І зірка на щастя з високого неба зривається
А далі, а далі - прощання і знову в дорогу,
У першу, в наступну, а може комусь і в останнюю,
Був місяць уповні, а нині уже круторогий,
Він просто мінливий і жодного з нас не обманює….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142179
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.08.2009
автор: наталятерещенко