Письменник – слово це придумане з любов’ю
Але не всі слова доходять до душі,
І лиш коли серця залиті кров’ю,
Стараєшся вклонитись доброті.
Цей каламбур проблем лякає безперервно,
І з кожним днем та з року-в-рік,
Але дорослими ставати треба,
Щоб мати славних пращурів навік.
Ні, не дивуйтесь, просто виринає,
Душевний крик, він стіни пробиває враз,
Він топить глибоко проблеми,
Він рятівник, він порятує нас.
Так, не судилось Богом стати,
Не ті проблеми у житті,
Та можу думкою над дахом політати,
І сам-на-сам вклонитися тобі.
За те, що разом подолали ми нещастя,
Гуртом звели ми стіни з слів,
І ми приборкали напасті,
Котрі павук лінивець нам наплів.
Я дякую за те, що разом з Вами
Ми йдем вперід і день-у-день,
Несем маленьку крихту правди,
У світ шалених, неприборканих ідей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142358
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2009
автор: Ярослав Клочник