Віч-на-віч сидимо ми удвох
Із вибаглими моїми мріями,
Не відступивши ні на крок
Із днями божевільними,
Ніхто не турбує хвилини,
Лиш час протікає повз нас
Давши думкам своїм спочини,
Все одно не зупинити нам час
У нього в полоні усі
Ми заручники його і раби
Старі, зовсім юні і ще молоді,
У щасті й хвилини журби
Все минає без упинну
І не вернеш того, що було
Та в серці карбую найкращі хвилини
Додавши до того ніжності тепло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142466
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2009
автор: Ольга Шевчук