Далеко в космосі зоря
Взірвалась знову нова...
І світло лине не згоря,..
І вимагає свого слова.
Безконечна енергія простору
Мутагенним пронизує мечем.
І творить в серці мрію нову,
По серцю ріже, як ножем...
Невже у Всесвіті ми є єдині,
Але чому думки такі чужі?..
Чому не в пошуку ми нині,
А ворогами стали на межі?
О брате мій, до мене озовись!
Не спи в житевій дрімоті...
В сіянні думки ти з'явись,
Як сонце в полудневій висоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142509
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2009
автор: Володимир Кухарчук