Каріатида

Я  -  зітерта  нота  у  забутій  маестро  партитурі...  Не  зіграти  мене  ні  скрипалю,  ні  оркестру.  Переселюся  у  Палац  Химер  твоєї  архітектури  І  застигну  каріатидою  на  знак  німого  протесту.(c)---слова  поетесси  про  себе  ,  яка  надихала  мене  у  інеті.




...Мережива  терпкого  суму  
і  осінньої  печалі...
До  тебе  я  приходила  сьогодні,
О,  Каріатидо!
Блукала  білосніжжям  сну
Твоїх  нічних  покинутих  причалів...
Замінюючи  на  милування
Свою  чотирирічную  корриду.
Ти    нотою  високою
Явилася  у  світ  
Розгублено  стривоженої  долі
Моїх  весняних  казок  
І  недоїграних  мелодій.
Пульсуючою  зіркою  переливаючись  
В  безмежжі  електроних  хмар  !
Протест...  але  такий  солодкий  і  співучий.
Розпалюючи  й  підносячи  у  висі  
Мій  втомлено  згасаючий
і  ледь  тремтячий  жар...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142712
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.08.2009
автор: Солєтта