Літаю серед хмар,
змальовую картини,
дивлюсь в небес блакить
з наївністю дитини.
Замріяне дитя,
середньовічне диво,
В петлі нових часів,
наївність цю покрило...
Шукаю світлість душ,
прямуючи з тобою,
Вітаючи краї,
що линуть підо мною.
На крилах цих бажань,
які щось породило
я знову серед хмар,
в мені душа дитини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142757
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.08.2009
автор: Ентелехія