Зблиск:
куполом осяйним - видноколо
і темні дві цятки:
жінка по сніжному полю
несе на плечах дитину -
петляє у напрямку
урочисто зацепенілої
під кришталевою синню
пухнастої
соснини...
на снігу -
вервечка глибоких вм´ятин -
проскрипілих слідів,
здалеку - ніби мишиних...
Зблиск:
скупий промінь сонця
крізь слюду замерзлої шибки -
на дитя у колисці...
в кутку під стелею
завішено щойно зрубану в лісі
сосну - "різдвяну ялинку"..
і холод собачий -
піч іще не натоплена...
але
як зате пахне морозним лісом!
...і сяє за шибкою сонце...
...і сяють на хвої іграшки...
...і сяють дитячі очі...
Зблиск:
пара густа, мов щетина...
низько, ще дуже низько
над наїжаченим синім лісом -
червона півкуля
січневого сонця..
Хух! - але щипає
колючий мороз за щоки!
Ранок.. -
і ще 5 кілометрів
пішки
на зупинку
і невідомо ще скільки
чекання
на автобус у місто:
жінці пора на роботу,
а дитині - у яслі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142758
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.08.2009
автор: Vikta