Люби й цінуй свою коханку,
Все серце їй одній віддай.
Кохай і звечора, і зранку -
Твори в душі для неї рай...
Люби її наскільки зможеш,
Поки в душі ти твориш май.
І совість хай тебе не гложе...
А як не можеш - так віддай.
І не тримай її навік, як бранку,..
Бог для людей її творив, а не собі.
Вона прийшла, як сонце на світанку
І радість хвилею розлилася в тобі.
Вона горить своїм бажанням,
Вогнем незвичним окриляє світ.
Для неї день - лише кохання
І день її,.. як мить - не знає літ.
Але це щастя, як пуста афера,
Як марево води в пустині мрій.
Ілюзія для простачка і "пера",
Але підвласна тільки їй одній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142980
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.08.2009
автор: Д З В О Н А Р