Руки тремтять і дряпаєш спину
Мурашки по тілу ідуть безупину.
Пропали - замітив... її вже не має.
Вночі в самоті усі нігті зламає.
Знову ця пісня, дзвінок телефону,
одні й ті ж слова лунають доскону.
І знову одна неначе по звичці
ти палиш несказане у попільничці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143021
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2009
автор: Zahid