Отак і раптово пройшло півжиття,
За плечима майнуло більше піввіку.
Тепер ти впізнав ціну всього буття
І знаєш, що треба тепер чоловіку...
Життя складається завжди з малих дрібниць.
Дім, машина, дача - це в принципі нуль.
Точніше залежність від дамских спідниць
Щоб міцніше тримати фортуну за руль...
Тож щоб від друзів уникнути гумору куль,
Щоб не падати в відчай, не падати ниць
Та не бити на лобі величності гуль,..
Ти завжди пам'ятай суть простих одиниць.
А сама важлива для нас одиниця -
Це добре здоров'я та радість життя...
І хай, на вигляд, ця маленька дрібниця
Завжди стоїть попереду... любого нуля.
Отож бажаю тобі величності днів,..
Хай радість заповнить кожну хвилину.
Бо кожний, із смертних, завжди б хотів
Зробити із серця могутню машину...
... А також, сьогодні, тобі я бажаю:
Щоб світ твій сіяв, як св'яткова світлиця
І час ніколи не падав у "мертвій петлі".
Щоб спереду надійна була одиниця,
А з-заду тулились вже всякі нулі!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143151
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.08.2009
автор: Володимир Кухарчук