Мені зраджує моя пам’ять
З чужими страшними думками.
Знов обличчям до стінки ставлять,
Знову б’ють тупими кілками.
Як засудженій сниться щоночі
Та близька неминуча страта,
Так я бачу вві сні твої очі –
Спогад, що не бажає вмирати.
Закатована твоїми словами.
Вириваю розплавлені голки.
Я сумую за твоїми руками.
Перев’язую рани шовком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143303
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2009
автор: ВЛВ