На мить...

Щось  у  мені,  здається,  надірвалось.
Ти  в  мої  руки  повбивав  цвяхи.
Чи  нам  обом  в  ту  ніч  не  спалось?
Тікай!  Бери  собі  мої  гріхи.

Чи  й  справді  складно  так  мене  любити?
Чи  забагато  в  тебе  я  прошу?
Ні,  ти  навчив  мене  терпіти.
А  я  тебе,  на  жаль,  нічого  не  навчу.

Чи  ти  кохав?  –  Мовчи,  заради  Бога.
Так  небезпечно  вірити  тобі!
Чи  я  багато  значила?  Чи  довго
Ти  зберігатимеш  мій  всесвіт  у  собі?

І  чи  було  тобі  хоч  щось  важливо?
Я  знаю,  що  воно  і  досі  десь  болить.
А  я  ж  тоді  була  таки  щаслива,
Не  вічність,  а  всього  лише  на  мить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143725
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.09.2009
автор: ВЛВ