(анекдот).
Помер наркоман. Вже його в домовині
На цвинтар несуть. Дрібний дощ моросить…
Позаду іде наркоманка дружина,
Та все причитає, та все голосить:
«На кого ж мене покидаєш, мій милий,
Куди ж тебе друзі, мій любий, несуть?
Там холодно, темно. Там тісно і сиро…
Там черви тебе із кістками згризуть».
Покійного друг, цю послухавши «тему», -
(А вже «косячка» встиг добряче курнуть),
Шепоче на вухо дружкові своєму:
«Бля буду… до мене додому несуть».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143908
Рубрика: Гумореска
дата надходження 02.09.2009
автор: Андрій Бабич