Так боляче коли руйнують мрію...
Якою ти багато днів жила.
І ти втрачаєш віддану надію,
Яку так палко в серці берегла!
Куди іти? Кому все розказати?
Як приглушити той таємний біль?
Сховатись десь, і гірко заридати.
Поволі в рану досипати сіль.
Ну ось я й плачу.Ну той що?Буває.
Пече у грудях мов гіркий полин.
Розбите серце врешті оживає,
Хоч біль струмує з складених частин.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144052
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2009
автор: Шкурак Тетяна