Світанком вискочив день
І вдарив копитом в асфальт...
Із-за рогу вибіг трамвай. Дінь-дзелень.
Та гул міста - пробуджений альт...
... Тут хмари вдерлися в небо,
Розштовхали місяць, зірки
І пливуть в нім дебело...
Ревматично занили кістки.
Ну і погода,..
Невже знову дощ?..
Стільки днів вже негода -
Люд мокрий, як хвощ...
Та раптом вітерець роздягнув
Захмарене небо ураз.
І місяць зрадів, ніби зітхнув
Та блиснув лукаво ще раз...
А сонце, з розбігу і безсоромно,
Стрибнуло в оголене небо.
Зірки розтупилися скромно -
"Ох! Як сонечка нині нам треба..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144270
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.09.2009
автор: Д З В О Н А Р